Постанова ВАСУ від 03.06.2015 року

Друк

Пошук

323

Переглядів

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Постанова

вищий адміністративний суд україни ( ВАСУ )

Історія справи

Державний герб України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" червня 2015 р. м. Київ К/9991/76625/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України

в складі: головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Ємельянова В.І., Рецебуринський Ю.Й.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на постанову апеляційного суду Закарпатської області від 07.09.2011р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

У грудні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання дій неправомірними, зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії з квітня 2007 року по грудень 2008 року із врахуванням підвищення її на 150% від мінімальної пенсії за віком, провести підвищення пенсії за вислугу років на 150% від мінімальної пенсі за віком, виходячи з розміру, встановленого Законом про Державний бюджет України з подальшими змінами, що уточнюються відповідними показниками Державного бюджету України та стягнення 7912,80 грн недоотриманої суми пенсії та 5000 грн моральної шкоди.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 01.07.2010р. позов задоволено частково.

Визнано дії ГУ ПФУ в Закарпатській області неправомірними.

Зобов'язано ГУ ПФУ в Закарпатській області провести перерахунок пенсії позивачу з 16.12.2007р. по 16.12.2008р. із врахуванням підвищення її на 150% від мінімальної пенсії за віком.

Стягнуто з ГУ ПФУ в Закарпатській області на користь позивача 4758 грн недоотриманої суми пенсії.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою апеляційного суду Закарпатської області від 07.09.2011р. апеляційну скаргу ГУ ПФУ в Закарпатській області задоволено частково.

Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 01.07.2010р. скасовано в частині стягнення з ГУ ПФУ в Закарпатській області на користь позивача 4758 грн недоотриман6ої суми пенсії та в цій частині в задоволенні позову відмовлено.

В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

З таким рішенням апеляційного суду не погодились позивач та відповідач, подали касаційні скарги, в яких посилаються на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Позивач просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Відповідач просить скасувати рішення апеляційного суду та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Заслухавши доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційні скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга позивача задоволенню не підлягає, а касаційна скарга відповідача підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Задовольняючи позов частково суд першої інстанції виходив з того, що оскільки постановою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.10.2006р. визнано за позивачем право на проведення підвищення пенсії за вислугу років на 150% від мінімальної пенсії за віком починаючи з 1994 року, то відповідно до вимог статті 72 КАС України підстав для встановлення (доказування) цього права повторно немає.

Крім того, суд виходив з того, що позивач має право на стягнення недоплаченої суми пенсії з квітня 2007 року по грудень 2008 року, оскільки починаючи з квітня 2007 року відповідач почав виплачувати пенсію у меншому розмірі.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині стягнення 4758 грн недоотриманої суми пенсії апеляційний суд виходив з того, що суд не вправі визначати розмір грошової суми, яку належить нарахувати та виплатити позивачу в зв'язку з тим, що вчинення таких дій є виключною компетенцією відповідача.

Проте з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій погодитись не можна виходячи з наступного.

Частиною 4 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в редакції до 01.07.2006р. було встановлено, що учасникам бойових дій пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищуються в розмірі 150 процентів мінімальної пенсії за віком.

Пунктом 2 розділу І Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 05.10.2005р. №2939-ІV частина 4 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» викладена у такій редакції: «Учасникам бойових дій пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються в розмірі 25 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність».

Прикінцевими положеннями цього Закону встановлено, що пункт 2 набрав чинності з 01.07.2006р.

Отже, починаючи з 01.07.2006р. позивач має право на підвищення до пенсії у розмірі 25% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, розмір якого встановлений законами України про Державний бюджет на відповідні роки. Такі зміни до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» судами залишено поза увагою, а рішення про задоволення позову прийняті виключно на підставі постанови Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.10.2006р., яка після зазначених змін у правовому регулюванні на спірні правовідносини не поширюється.

Відповідно до статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судові рішення підлягають скасуванню з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 229, 230, 232, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,-

п о с т а н о в и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області задовольнити.

Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 01.07.2010р. та постанову апеляційного суду Закарпатської області від 07.09.2011р. скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку та строки, передбачені главою 3 розділу IV КАС України.

Головуючий: О.П. Стародуб

Судді: В.І. Ємельянова

Ю.Й. Рецебуринський

Популярні новини